Закон про рибу

Закон про рибу

Рибне господарство — це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання риби та інших водних живих ресурсів, їх вилучення (вилов, добування» збирання) та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення потреб населення. Передусім рибне господарство України відіграє значну роль у забезпеченні населення продовольством, а галузей національної економіки — сировиною, а також у відтворенні природних ресурсів та підвищенні зайнятості населення. Фізіологічно обґрунтована річна потреба в рибі та рибній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише трохи більше 8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансування в рибному господарстві з’явилися загрозливі тенденції. Насамперед це пов’язано з погіршенням технічного стану обладнання, швидкими темпами його морального і фізичного старіння та виходом з ладу основних фондів підприємств.

Законодавчою основою виробництва рибної продукції є спеціальний Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» від 6 лютого 2003 р., а також Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року, затверджена Законом України від 19 лютого 2004 р. № 1516-ІУ. Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» спрямовано на встановлення загальних засад регулювання якості й безпечності вирощеної рибної продукції і вироблених з неї продуктів харчування для життя і здоров’я населення та запобігання негативному впливу на довкілля.

Важливим надбанням Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року є нормативне закріплення розподілу рибного господарства на підгалузі — рибальство і рибництво. Рибальством визнається промисел риби та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах. Рибництвом є розведення і вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах.

Національний класифікатор України ДК 009:2005 (Класифікація видів економічної діяльності), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, відносить до рибництва (код 05.02): вирощування рибопосадкового матеріалу (молоді устриць, мідій, креветок, ракоподібних, мальків риб тощо); вирощування червоних та інших морських водоростей, які придатні для споживання; морське і прісноводне рибництво; розведення устриць; надання послуг, пов’язаних з діяльністю риборозплідників та рибних ферм, обстеження стану водоймищ. Рибництво не включає розведення жаб, а також рибальство як вид спорту чи дозвілля.

Вилов вирощеної у внутрішніх водоймах риби належить до сфери безпосереднього аграрно-правового регулювання. Промислове рибальство дикоростучих біоресурсів не є сільськогосподарською діяльністю і підпадає під сферу дії аграрного права лише як складова агропромислового комплексу у частині рибопереробної харчової промисловості.

Основні вимоги щодо ведення рибного господарства та здійснення рибальства висуває Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. № 1192. Ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватися з додержанням таких основних вимог: 1) недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів; 2) забезпечення охорони водних живих ресурсів від браконьєрського та іншого використання, що проводиться з порушенням правил; 3) сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення водних живих ресурсів; 4) виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів; 5) забезпечення управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження середовища їх перебування; 6) виконання норм і вимог міжнародного права щодо здійснення рибальства; 7) забезпечення науково обгрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.

Порядок здійснення рибництва встановлює Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 р. № 4, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за № 64/14755.

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об’єктах загального користування) встановлюється Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затвердженими наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 р. за № 326/3619.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства є Державний комітет рибного господарства України, правовою основою функціонування якого є постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного комітету рибного господарства України» від 2 листопада 2006 р. за № 1523, а також Положення про Державний комітет рибного господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2007 р. № 42. Діяльність комітету спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Взаємні функціональні права і обов’язки Міністра агрополітики і Голови Держкомрибгоспу встановлюються наказом Міністерства аграрної політики України «Про спрямування і координацію Міністром аграрної політики України діяльності Державного комітету рибного господарства України» від 4 лютого 2008 р. № 37.

Закон про рибу

В останні роки спостерігаються деякі непорозуміння між рибалками-любителям та орендарями окремих водойм. Для багатьох стане великим відкриттям те, що вони на законних підставах можуть ловити рибу навіть на орендованих ставках.

Рибалок у Шполянському районі вистачає, посидіти з вудкою на березі ставка полюбляють як літні люди, так і діти. Сходяться вони в одному: однаково радіють спійманому карасеві чи окуню. Хоча переважна більшість із них ходять на риболовлю навіть не заради риби, а просто для того, щоб відпочити.

Як правило, при ловлі риби на плесі річки проблем у них не виникає. А от коли їдуть на ставки, у яких можуть бути орендарі, тоді часто сторони конфліктують: орендарі нерідко проганяють з водойми рибалок, мотивуючи це тим, що вони запускають у ставок рибу і ловити її абикому не можна.

Конфлікт завершується тим, що невдоволений рибалка їде або додому, або на інше місце, бо ловити десь треба. І за деякий час рибалка знову повертається на той самий ставок і знову зустрічається з орендарем, який його проганяє. Так все і йде по колу.

На жаль, така ситуація не оминула і рибалок-любителів Шполянського району, де деякі орендарі здійснюють суборенду, не маючи на це відповідних дозволів, і закони трактують на свій лад.

Але існує низка законодавчих актів, які захищають права рибалок-любителів. Ось, до прикладу, існують такі положення українського законодавства.

З питань використання водойм в Україні діє Koнституція України ст. 47 Водного кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України № 1042/93. У відповідності до цих законодавчих актів водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України.

Зокрема ст. 47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське і спортивне рибальство.

Пункт 5 постанови визначає, що до любительського і спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для промислового вилову риби (сітки, неводи, ятері та ін.), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби, екології водних об’єктів, завдає поранень (електроприлади для ловлі, прилади, що створюють ударні навантаження, та хімічні сполуки, що призводять до тимчасової недієздатності риби та негативно впливають на інші види водних організмів). До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди та вудочки для лову плавом, спінінги та ін.

    • любительська рибна ловля дозволеними засобами (вудочки, спінінги, донки з дозволеною кількістю крючків та ін.) може проводитися на будь-яких водоймах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-який час року;
    • обмеження з використовуваного знаряддя для лову риби вводиться лише період нересту, виключно з вимогами закону, а в окремих випадках терміни обмежень можуть подовжуватися місцевими органами влади, коли в деяких регіонах виникають погодні або інші природні явища, що унеможливлюють нормальне протікання умов нересту;
    • любительська ловля риби здійснюється безкоштовно та не потребує будь-яких дозволів;
    • на орендних ставках орендарі можуть здійснювати попередження любителів рибної ловлі про обмеження вилову видів риби, яку розводять, або висувати вимоги про повернення у ставок такої риби у разі проведення контролю за виловом. Але при цьому на вимогу риболовів-любителів повинні бути надані необхідні документи про час зариблення ставка, видів риб, якими проводилося зариблення, актив виконання відповідних робіт та середню вагу кожного з видів риб в день вилову.
    • на земельних ділянках (водних об’єктів), які передано в оренду, при укладанні додаткових угод до договорів оренди землі (водних об’єктів) передбачати умови щодо здійснення любительського рибальства;
    • при передачі в оренду земельних ділянок (водних об’єктів ) передбачати умови щодо здійснення любительського рибальства;
    • оформити відповідно до законодавства право користування на землі (водні об’єкти), які не передано в оренду.

Разом з тим, постановою з метою більш ефективного використання водойм в Україні для збільшення запасів риби дозволяється оренда окремих водойм за рішеннями районних органів державної влади. При цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України та виключно для розведення, відгодівлі і послідуючого вилову та реалізації тільки окремих видів риб, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риб в Україні встановлені короп, товстолоб та білий амур. При цьому постановою визначається порядок і правила господарювання орендарями, зокрема щодо питань документальної звітності та відповідальності в разі нанесення шкоди.

Постановою не допускається будь-яка діяльність по будівництву на берегах різних причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток і т. ін.

Для здійснення контролю за використанням водойм за призначенням орендарі зобов’язуються вести відповідну документацію і фінансову звітність (кількість і види закупленого молодняка, кількість і терміни використання придбаних комбікормів, графіки годівлі риби, в т. ч. і в спеціальних тимчасових садках для молоді, книги обліку і графіки перевірок стану води, насичення води киснем, затверджений план вилову риби для реалізації). При цьому особливо наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб у водоймі, а така риба підлягає після сортування виловленого обов’язковому поверненню до водойми, про що складається акт за участю представників державного органу влади, органу місцевого самоврядування.До аборигенних видів риб належать всі види, що розмножуються у водоймі природним шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка і ін.).

Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом в рамках Карного кодексу України

При цьому орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риб, які розводяться, були повернуті до водойми. До уваги може братися лише та риба, що відповідає середньоваговим показникам конкретного виду, що перебуває на відгодівлі. В якості прикладу: якщо виловлений короп має аналогічну вагу з усіма іншими, його слід вважати таким, що перебуває на відгодівлі, але якщо його вага різниться з тими, що відгодовуються, на кілограм чи дуже суттєво, то такий короп вважається перебуваючим у водоймі до моменту оренди і не може бути предметом спору стосовно власності орендаря.

Якщо в період рибалки виникають суперечки, то вони вирішуються у відповідності до законодавства, при тому виклики до водойми працівників чергової частини міліції покладаються на орендаря, а рибалка призупиняється тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією із сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішуються на загальних підставах у суді.

Ігор СВИСТУН, с.Васильків

До теми

Коментар в.о. начальника відділу Держземагенства у Шполянському районі Сергія ЗАЙЦЯ:

— Порядок здійснення любит ельського рибальства затверджено Кабінетом Міністрів України, а правила любит ельського рибальства затверджено Держкомрибгоспом. Але, на мою думку, вищенаведені порядок та правила чітко не регулюють питання любит ельського рибальства на земельних ділянках (водних об’єктів), які передано в оренду. Що таке оренда землі? Це засноване на договорі строкове платне
володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві
для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендарі земельних ділянок при укладанні договору оренди беруть певні зобов’язання в тому числі сплату орендної плати. Разом з тим орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Договорами оренди землі та водних об’єктів не передбачено умов щодо здійснення любительського рибальства. Вважаю, що для здійснення любительського рибальства, із урахуванням порядку та правил здійснення любит ельського рибальства, потрібно:

— на земельних ділянках (водних об’єктах), які передано в оренду, при укла-данні додаткових угод до договорів оренди землі (водних об’єктів) передбачати умови щодо здійснення любительського рибальства;

— при передачі в оренду земельних ділянок (водних об’єктів) передбачати умови щодо здійснення любительського рибальства;

— оформити відповідно до законодав-ства право користування на землі (водні об’єкти), які не передано в оренду.

Сільський голова села Васильків Іван ДУБИНА:
— Потрібно уважно прочитати Водний кодекс, Закон України «Про аквакультуру». Положення цих законів регламентують питання користування громадянами водоймами для безкоштовної ловлі риби. Орендарі зобов’язані визначити час і місце для цього, передбачити це в договорі. Ці умови затверджуються сесією сільської ради. Якщо це не зроблено, то громадяни можуть ловити рибу, коли хочуть і не понесуть за це відповідальності. На території Васильківської сільської ради знаходиться шість ставків, які передані в оренду. На три з них, котрі знаходяться в межах села, такі умови затверджені.

Примітка: На території району площа земель під ставками — 1338,7, з них передано в оренду 714,0 га.

Крапки над «і»: де і коли можна вудити рибу

Основні положення Закону «Про аквакультуру» коментує голова Маловисківської районної організації Союзу юристів України Василь Назаренко.

– Як відомо, Закон України «Про аквакультуру» набрав чинності. Також ним внесені зміни до Водного кодексу України. Які саме?

– Законодавчі акти змінили підхід до самої процедури надання водних об’єктів у користування на умовах оренди, а також любительської ловлі риби. Зокрема, згідно з вказаними законодавчими актами, підприємці, які орендують ставки, зобов’язані передбачити місця для забезпечення права громадян на загальне водокористування, а саме – на безоплатне купання, плавання на човнах, а також безоплатне любительське риболовство.

– А якщо вони цього не забезпечать?

– Заборона ж вільного доступу до ставків є підставою для розірвання договору оренди! Адже відповідно до Правил любительського спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України, риболови-любителі мають право на безоплатний вилов риби вудочками і спінінгами не більше ніж на п’ять гачків на будь-яких ставках і водних об’єктах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-яку пору року. Заборонено ловити рибу в період нересту на ставках і річках лише з 1 квітня і до 21 травня, а на водосховищах – з 1 квітня і до 10 червня.

– Тобто, в інші терміни – приходь і лови?

– Так. Любительська ловля риби здійснюється безкоштовно і не потребує будь-яких дозволів. При цьому рибалка-любитель має право зловити не більше трьох кілограмів риби, і, разом із тим, має право на вилов тільки лише «аборигенних» видів риби, до яких належать ті, що розмножуються природним шляхом: карась, плітка, окунь, щука, тощо.

– А якщо ця вимога порушується?

– Виловлені рибалкою-любителем короп, товстолоб чи білий амур, яких розводить орендатор ставка, повинні бути випущені до водойми. Риболовам-любителям не дозволено вилов риби та інших водних живих ресурсів, занесених до «Червоної книги» України.

– А звідки рибалка-любитель знає, які риби хто розводить і вирощує?

– По-перше, Законом дозволяється орендування ставків тільки для розведення, відгодівлі, вилову і реалізації окремих видів риб, зокрема коропа, товстолоба і білого амура. А на вимогу рибалки-любителя орендатор зобов’язаний пред’явити йому акт зариблення орендованого ставка державного стандарту, в якому вказуються час його зариблення і яким видом риб.

– А орендар може виловлювати ту рибу, яку не вирощує? Скажімо, карася?

– Орендар не має права вилову аборигенних риб, зокрема карася, плітки, окуня, щуки тощо в орендованій ним водоймі. Більше того – після попадання в сітку цих видів риб такий вилов підлягає обов’язковому поверненню до водойми.

– Отже, орендар не має права заборонити любительське рибальство на ставку чи водоймі?

– Так. Також не дозволяється стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво, що підпадає під дію Кримінального кодексу України. Але рибалка-любитель зобов’язаний підтримувати належний стан водойми – не залишати на березі у воді чи на льоду сміття та інші відходи. Також він зобов’язаний не допускати пошкодження щитів, аншлагів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах, не застосовувати для рибної ловлі заборонені Правилами рибальства снасті та знаряддя, не мити транспортний засіб у рибогосподарських водоймах або в прибережних смугах, не перебувати на водоймі чи біля неї з вибуховими чи отруйними речовинами.

– Норми закону зрозумілі. Але в реальності часто виникають суперечності. Куди можна звертатися, аби захистити свої права, якщо орендар нехтує вимогами і не дозволяє вудити рибу?

– Скарги на орендаря можуть подаватись орендодавцю, сільраді чи райдержадміністрації, в органи прокуратури, а також в обласне державне Управління охорони і відтворення живих ресурсів та регулювання рибальства. Але, сподіваюся, на місцях цілком спроможні розібратися і порозумітися і без втручання ззовні. Врешті-решт, довкілля – це наше спільне багатство і дбати про нього маємо разом.

Закон про рибу

Статті і книги про правила рибальства і закони пов’язані з рибальством.

Нерест 2018

Перелік наказів про «Нерест 2018» по всіх областях України:

Правила любительського і спортивного рибальства

vd990215 vn19 за N 269/3562

Наказ про нерест 2016 в Хмельницькій області

Наказ про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Хмельницької області в 2016 році.

Накази в інших областях України можна прочитати тут

Заходи із попередження загибелі товстолоба на енергоагрегатах Дністровської ГЕС

У зв‘язку з встановленням фактів масової загибелі риби 18.04.2008, 27.03.2009 та 27.02.2012 років, в нижньому б‘єфі Дністровського водосховища, рибному господарству України нанесені збитки в розмірі 32 744 042 грн.

Півсотні марен в Дністрі напередодні нересту вдалося зберегти

24 лютого інспекторами Івано-Франківськрибоохорони під час проведення рибоохоронного рейду по р. Дністер було виявлено залишений браконьєрський улов: близько півсотні червонокнижної риби марени звичайної.

З 10 жовтня на Тернопільщині заборонено ловити раків

Відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Правил промислового, любительського і спортивного рибальства, з метою забезпечення природного процесу линьки раків та їх охорони у даний період 2014 року, заборонено будь-який вилов раків у всіх водоймах Тернопільської області в період з 10 жовтня 2014 року до 30 червня 2015 року.

Рибу, занесену до Червоної книги, на Дністрі ловили сітками

В ніч на неділю 22 червня Тернопільрибоохорона отримала повідомлення про те, що на Дністрі ловлять рибу сітками. Уже вранці, близько сьомої години, рибоохоронці спільно із місцевими рибалками затримали двох людей, які вийшли човном на плесо, аби зібрати вилов. Тепер їм загрожує кримінальна відповідальність.

Бережіть та примножуйте раків

Раки є невід’ємним багатством річок та озер Житомирської області. Але щоб так було і надалі – необхідно прикласти чимало зусиль вже сьогодні. Тому, в цілях збереження популяції річкового рака, охороняється період його масової линьки і розмноження, а також забороняється вилов раків, що мають довжину тіла менше 10 см. Вимірюють її починаючи від кінця хвостового плавника до середини ока. Всі виловлені раки нестандартного розміру потрібно випускати назад у воду.

Працівники Головрибводу затримали двох браконьєрів у Хмельницькій області

24 червня 2014 року інспектором Головрибводу на р. Дністер поблизу с. Колодіївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області було затримано гр. К. та гр. П., які незаконно ловили рибу забороненими знаряддями лову – 3 сітками.

На Херсонщині заборонили ловити креветку та мідії

Літня пора — сама спекотна пора року, пора відпусток та гарного настрою. Зазвичай ця пора асоціюється з довгоочікуваним відпочинком на морі, коли можна полежати на піщаному березі або викупатися у його блакитних хвилях. Під час відпочинку на морі, любителі-риболови не можуть встояти перед спокусою впіймати креветок або зібрати мідій, але не кожний рибалка знає, що якраз у літній період починається процес природного відтворення креветки, при чому нерест у самок креветки триває впродовж всього літа.

орендар не має права забороняти ловити рибу (страница 2)

орендар не має право забороняти ловити рибу на 1 одну вудочку в орендованому ставку?? соь в чому проблем: ставок орендований, так каже орендар, по крайній мірі, як узнати чи справді став у аренді і чи можна там ловити рибу?. і яку заяву чи скаргу можна написати( зразок можете дати)? на орендаря рибалки та сілької громади орендавцю, чи в органи прокуратури.

  1. ← следующая
  2. страница 2
  3. предыдущая →
  1. 2
  2. 1

орендар взяв в оренду зариблене водосховище ,після чого осушує став і забирає собі всю рибу ,коли знову набирається вода зариблює його.Рибалок не допускають ,але ж ту рибу з якою він узяв водосховище запускала громада.Чи має він право осушувати водосховище,особливо коли зараз посуха? І де взяти аборигену рибу, якщо він усе виловив іне допускає людей до ставу?

тут би вивчати взагалі законність такої оренди і права орендаря по договору . , бачити б договір

Щодо спілок. Вони мають оформляти договір оренди на загальних підставах. Спілка має бути зареєстрована як громадська організація чи суб’єкт підприємницької діяльності у вигляді ТОВ чи акціонерного товариства. Якщо спілка тільки на словах, або у неї немає договору оренди, узгодженого в законодавчому порядку, така водойма вважається водоймою загального користування, і право ловити у ній рибу мають як громадяни України, так і нерезиденти у відповідності з «Правилами любительської і спортивної риболовлі в Україні».

Що можна зробити якщо орендар не дає ловити рибу в ставкові

Чи можна оскаржити договіроренди якщо при спуску ставу орендар заберає аборегену рибу.а в законі прописано що надається в оренду водойма тільки для вирощення карпа,білого амура і толстолоба.А в акті про зариблення в нього вказані аборегенні види.

І що робити коли орендар бивший прокурор

чому мені не розрішають ловити рибу на оренддованому ставку навіть на 1 удочку . 777

Якщо у орендаря є договір, у якому прописане спец. водокористування та обмеження права заг.природокористування, а також ати зариблиння — то він має право не дозволяти вам ловити абсолютно будь-яку рибу ,ні на які вудочки, ні за яких підстав, ні в які дні , незважаючи де ви живете, не зважаючи як довго ви живете, у селі, незважаючи на всі інші постанови та Закони, інструкції ,ніяких дозволів рибнагляду особистого характеру ,і ніякі скарги до прокуратури ,поліції та Держ. риб агенства вам не допоможуть , хочите ловити рибу — приходьте до орендаря — платіть йому кошти та сідайте техенько і ловіть, але ви так не будете робити ,тому що хочете халяви і не хочете платити за рибу , для вас також відкриті всі річки України! Там і проводьте своє любителське та спортивне рибальство , а не, вибачте за слово, крадіть рибу у орендарів!

Чи може орендуватися став в межах міста, села тощо?

Коментар Держрибагентства України до статті Крапки над і : де і коли можна вудити рибу

14 квітня 2015 року кореспондентом Тетяною Андрушко на сторінці Кіровоградського Медіапорталу «Акула» було опубліковано статтю «Крапки над «і»: де і коли можна вудити рибу» у якій наведено коментарі Голови Маловисківської районної організації Союзу юристів України Василя Назаренка до основних положень Закону України «Про аквакультуру».

Але, на жаль, ці коментарі не завжди коректні та можуть ввести в оману пересічного рибалку-любителя, інспіруючи створення можливих конфліктів на побутовому ґрунті.

Враховуючи вагу любительського рибальства для українців, вважаємо за необхідне надати свій порівняльний аналіз чинного законодавства України та коментарів пана Назаренка.

З метою надання необхідних роз’яснень рибалкам коментуємо вказану статтю окремо по кожному запитанню:

– Як відомо, Закон України «Про аквакультуру» набрав чинності. Також ним внесено зміни до Водного кодексу України. Які саме?

– Законодавчі акти змінили підхід до самої процедури надання водних об’єктів у користування на умовах оренди, а також любительської ловлі риби. Зокрема, згідно з вказаними законодавчими актами, підприємці, які орендують ставки, зобов’язані передбачити місця для забезпечення права громадян на загальне водокористування, а саме – на безоплатне купання, плавання на човнах, а також безоплатне любительське риболовство.

Дійсно Законом України «Про аквакультуру» та зміненою редакцією статті 51 Водного кодексу України введено принципово новий підхід надання водних об’єктів в користування на умовах оренди, у тому числі і з метою риборозведення (для цілей аквакультури), але ці зміни жодним чином не стосуються любительського та спортивного рибальства.

Відповідно до Закону України «Про аквакультуру» законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання у користування водних об’єктів, особливо для риборозведення:

водні об’єкти – водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми) надаються в користування на умовах оренди, у тому числі для рибогосподарських потреб, відповідно та в порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України;

рибогосподарські технологічні водойми — надаються в користування на умовах оренди для цілей аквакультури відповідно та в порядку, передбаченому статтею 14 Закону України «Про аквакультуру».

Також Закон України «Про аквакультуру» чітко розрізняє визначення «водні біоресурси» та «об’єкти аквакультури». Це дуже важливо розуміти та враховувати, особливо в аспекті права власності на об’єкти аквакультури (рибу), а також незрозумілого та безпідставного бажання рибалок – любителів ловити рибу на будь-якому водному об’єкті без врахування особливостей умов його оренди.

Відповідно до статей 17, 27 Закону України «Про тваринний світ» на природних водоймах встановлено два види любительського рибальства: на умовах загального та спеціального використання водних біоресурсів.

Звертаємо особливу увагу на той факт, що об’єкти аквакультури (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучій рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у приватній власності суб’єктів аквакультури (стаття 6 Закону України «Про аквакультуру»).

Для довідки також зазначаємо, що під час вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби суб’єктами аквакультури застосовуються заходи з інтенсифікації виробництва (внесення органічних та мінеральних добрів, рибних кормів, препаратів захисту від екто та ендо паразитів), інші технологічні операції, що є несумісними особливо із купанням та відпочинком населення.

Такими випадками є, зокрема, зазначені у статті 47 Водного кодексу України можливість та порядок обмеження права загального водокористування.

Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених саме водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний довести до відома населення: або умови загального водокористування, або про встановлення обмежень загального водокористування на водному об’єкті, наданому йому в оренду.

  • Заборона ж вільного доступу до ставків є підставою для розірвання договору оренди! Адже відповідно до Правил любительського спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України, риболови-любителі мають право на безоплатний вилов риби вудочками і спінінгами не більше ніж на п’ять гачків на будь-яких ставках і водних об’єктах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-яку пору року…

. Любительська ловля риби здійснюється безкоштовно і не потребує будь-яких дозволів. При цьому рибалка-любитель має право зловити не більше трьох кілограмів риби, і, разом із тим, має право на вилов тільки лише «аборигенних» видів риби, до яких належать ті, що розмножуються природним шляхом: карась, плітка, окунь, щука, тощо.

Вважаємо такі коментарі некоректними. Твердження що: «риболови-любителі мають право на безоплатний вилов риби … на будь-яких ставках і водних об’єктах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-яку пору року…» не відповідає дійсності.

Пунктом 4.1 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу від 15.02.1999 № 19, передбачено, що любительський та спортивний вилов риби, інших водних біоресурсів здійснюється:

на водоймах загального користування — безкоштовно;

на водоймах, наданих громадським об’єднанням для організації любительського рибальства:

членам таких об’єднань — за їх членськими квитками;

Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кілометрів.

Право безоплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об’єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):

інвалідам I та II груп;

учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій;

Поряд з тим для довідки зазначаємо, що є водні об’єкти, на яких створені режими спеціальних товарних рибних господарств (далі — Режим). Організацію надання послуг з любительського рибальства на водних об’єктах, які використовуються відповідно до такого Режиму, регламентує Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755.

Також відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства (пункт 3.10.) для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому порядку культурні рибні господарства (КРГ). Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.

Варті додаткових коментарів і відповіді на окремі питання, інформація з яких не підтверджується жодним з відомих нам офіційних джерел:

– А якщо ця вимога порушується?

– Виловлені рибалкою-любителем короп, товстолоб чи білий амур, яких розводить орендатор ставка, повинні бути випущені до водойми. Риболовам-любителям не дозволено вилов риби та інших водних живих ресурсів, занесених до «Червоної книги» України.

– А звідки рибалка-любитель знає, які риби хто розводить і вирощує?

– По-перше, Законом дозволяється орендування ставків тільки для розведення, відгодівлі, вилову і реалізації окремих видів риб, зокрема коропа, товстолоба і білого амура. А на вимогу рибалки-любителя орендатор зобов’язаний пред’явити йому акт зариблення орендованого ставка державного стандарту, в якому вказуються час його зариблення і яким видом риб.

українська луската порода коропа;

українська рамчаста порода коропа;

ленський (сибірський) осетер;

Що стосується зазначених «вимог рибалки-любителя …» до орендаря щодо надання актів зариблення ставка, то вони є безпідставними та незаконними, оскільки Законом України «Про аквакультуру» чітко визначено зобов’язання суб’єктів аквакультури (частина 2 статті 5). Відповідно до встановлених зобов’язань орендар – суб’єкт аквакультури інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури, а також акти зариблення, у визначені строки за формами, затвердженими у встановленому порядку, має подавати територіальним органам Держрибагентства України.

– А орендар може виловлювати ту рибу, яку не вирощує? Скажімо, карася?

– Орендар не має права вилову аборигенних риб, зокрема карася, плітки, окуня, щуки тощо в орендованій ним водоймі. Більше того – після попадання в сітку цих видів риб такий вилов підлягає обов’язковому поверненню до водойми.

«Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучій рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності»;

«об’єкти аквакультури – гідробіонти (всі види риб, у тому числі представники аборигенної іхтіофауни), що використовуються з метою розведення, утримання та вирощування в умовах аквакультури».

– Отже, орендар не має права заборонити любительське рибальство на ставку чи водоймі?

– Так. Також не дозволяється стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво, що підпадає під дію Кримінального кодексу України. Але рибалка-любитель зобов’язаний підтримувати належний стан водойми – не залишати на березі у воді чи на льоду сміття та інші відходи. Також він зобов’язаний не допускати пошкодження щитів, аншлагів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах, не застосовувати для рибної ловлі заборонені Правилами рибальства снасті та знаряддя, не мити транспортний засіб у рибогосподарських водоймах або в прибережних смугах, не перебувати на водоймі чи біля неї з вибуховими чи отруйними речовинами.

– Норми закону зрозумілі. Але в реальності часто виникають суперечності. Куди можна звертатися, аби захистити свої права, якщо орендар нехтує вимогами і не дозволяє вудити рибу?

– Скарги на орендаря можуть подаватись орендодавцю, сільраді чи райдержадміністрації, в органи прокуратури, а також в обласне державне Управління охорони і відтворення живих ресурсів та регулювання рибальства. Але, сподіваюся, на місцях цілком спроможні розібратися і порозумітися і без втручання ззовні. Врешті-решт, довкілля – це наше спільне багатство і дбати про нього маємо разом.

Погоджуємось: Врешті-решт, довкілля – це наше спільне багатство і дбати про нього маємо разом.

Таким чином «…любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі — лов) заборонені цими Правилами рибальства.» (п. 3.1 Правил любительського і спортивного рибальства).

При цьому, «Об’єкти аквакультури, які розведені, утримуються та/або вирощуються суб’єктами аквакультури у межах наданих їм відповідно до закону у приватну власність, в користування рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, у межах належних їм технологічних пристроїв і споруд (рибницький басейн, плавучий рибницький садок тощо) або набуті іншим не забороненим законом шляхом, перебувають у їх приватній власності.» (частина 3 статті 6 «Право власності на об’єкти аквакультури» Закону України «Про аквакультуру»; необхідне підкреслено).

Рекреаційні послуги у сфері аквакультури можуть надаватися суб’єктом аквакультури на платній або безоплатній основі.» (частина 5 статті 13 «Напрями та види аквакультури» Закону України «Про аквакультуру»). Одночасно повідомляємо, що коментар Держрибагентства України лише посилається на існуючі норми права і має виключно інформаційний характер.

Это интересно:

  • Приказ минздрава 80 04032003 Приказ Министерства здравоохранения Российской Федерации (Минздрав России) от 9 января 2014 г. N 1н г. Москва "О признании утратившими силу некоторых приказов Министерства здравоохранения Российской Федерации и Министерства здравоохранения и социального развития Российской […]
  • Федеральный закон об основах федеральной жилищной политики в рф Закон РФ от 24 декабря 1992 г. N 4218-1 "Об основах федеральной жилищной политики" (с изменениями и дополнениями) (утратил силу) Закон РФ от 24 декабря 1992 г. N 4218-1"Об основах федеральной жилищной политики" С изменениями и дополнениями от: 12 января 1996 г., 21 апреля 1997 г., 10 […]
  • Приказ мвд рф no 523 от 2010 года Приказ МВД РФ от 14 июля 2010 г. N 523 "Об утверждении Инструкции о порядке проведения военно-врачебной экспертизы и медицинского освидетельствования в органах внутренних дел Российской Федерации и внутренних войсках Министерства внутренних дел Российской Федерации" (с изменениями и […]
  • Психофизическая экспертиза это Психофизическая экспертиза это Последний шанс доказать невиновность Психофизиологическая экспертиза с использованием полиграфа имеет право на жизнь В современной следственно-судебной практике сформировалась и применяется судебная психофизиологическая экспертиза с использованием […]
  • Как пираты захватывают суда Да здравствуют сомалийские пираты! Крупные страховые компании, прикрываясь пиратством, стали из ничего получать доходы, которые в разы превышают доходы морских разбойников Продолжаем публикацию исследования Михаила Войтенко. Из первой части вы узнали:— когда и каким образом сомалийские […]
  • Приказом минздравсоцразвития 45н Приказ Министерства здравоохранения и социального развития РФ от 16 февраля 2009 г. N 45н "Об утверждении норм и условий бесплатной выдачи работникам, занятым на работах с вредными условиями труда, молока или других равноценных пищевых продуктов, Порядка осуществления компенсационной […]
  • Внесение изменений в ст 72 ук рф 2018 Поправки к ст72 ук рф в 2018 году В 2018 году условно-досрочное освобождение возможно в том случае, если суд придет к выводу, что осужденный раскаялся в содеянном, а также частично или полностью возместил вред, который был причинен преступлением. Право на подачу ходатайства об […]
  • Лисицын иС Районный суд Дело в отношении Светланы Лисицыной направили на доследование Автозаводский районный суд вернул прокурору громкое уголовное дело в отношении экс-управляющей Автозаводского отделения Сбербанка Светланы Лисицыной, обвиняемой в злоупотреблении полномочиями. Причиной этому послужили […]

Author: admin