Советник

Юридические услуги по корпоративному праву

Закон україни про навчання

Содержание:

В Україні набув чинності новий закон про освіту

Законом визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

В Україні набув чинності новий закон «Про освіту», який Верховна Рада ухвалила 5 вересня і 25 вересня підписав президент Петро Порошенко. Цим законом запроваджено 12-річну середню освіту.

Навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти починається: для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року; для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року; для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

Законом визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Передбачається, що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами — державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.

Крім того, законом встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Відповідно до закону, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних зарплат.

Відповідно до закону, державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер. Приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності. Також у закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь-яких політичних об’єднань.

В законі передбачена атестація педагогічних працівників — чергова атестація проходить не рідше ніж один раз на п’ять років. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи.

Передбачена сертифікація педагогічних працівників шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. При цьому така сертифікація відбувається на добровільних засадах виключно за ініціативою педагогічного працівника. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником. Педагогічні працівники отримуватимуть доплату за успішне проходження сертифікації.

Законом передбачено, що держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет міністрів.

Законом передбачено, що наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не повинна перевищувати 30 учнів, а у сільських школах кількість учнів у класах повинна становити не менше п’яти осіб, а при меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання. Також передбачено, що тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих класах — 40 хвилин, у п’ятих — одинадцятих класах — 45 хвилин.

Відповідно до закону, керівник державного та комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років і не більше ніж два строки підряд.

Закон вступає в дію з наступного після його опублікування дня, крім ряду положень, які вступають в інші терміни, зокрема, щодо оплати праці педагогічних працівників, введення 12-річної освіти.

Як повідомляв УНІАН, у Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв’язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.

Зокрема, міністр закордонних справ та торгівлі Угорщини Петер Сіятро заявив, що ця країна буде блокувати усі кроки по зближенню України та ЄС в рамках програми «Східного партнерства». «Угорщина блокуватиме всі кроки в межах Євросоюзу, які представлятимуть прогрес у процесі європейської інтеграції України у дусі програми «Східного партнерства», — заявив він.

В свою чергу, Міністерство освіти і науки запевнило, що мовні положення нового закону про освіту в Україні не порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин.

У шкільній освіті зміниться все. 15 тез нового закону про освіту

Ухвалений Верховною Радою 5 вересня Закон «Про освіту» започатковує масштабні реформи у галузі, яка досі мало змінилася з радянських часів. Власне, і чинний закон про освіту ухвалювали ще в радянські часи – навесні 1991. Відтоді він зазнав безліч змін.

Закон аналізував: Тарас Шамайда

Робота над новим законом тривала понад три роки, а голосування за нього об’єднало всі парламентські партії, крім Опоблоку й «Свободи». Рішення Ради публічно підтримав і президент Порошенко, а отже закон, швидше за все, буде підписаний і набуде чинності. Отже, які зміни відбудуться в освіті?

Мурал на стіні школи №274 в Києві. Автори: Mono Gonzalez та Seth.

1. Не просто знання, а вміння

Від практики напаковування дітей великим обсягом інформації і навчання за принципом «зазубрив – відповів – забув» українська освіта, насамперед шкільна, має перейти до розвитку у дітей компетентностей. Нова українська школа має розвивати у дітей «читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики і приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими».

Власне, велика частина закладених у законі норм підпорядкована саме цій меті, для досягнення якої закладам освіти, педагогам, батькам і самим здобувачам освіти надається велика свобода дій.

2. Трирівнева 12-річна школа

Діти йтимуть до школи, як правило, у 6-річному, але в будь-якому разі не пізніше 7-річного віку і вчитимуться 12 років.

Середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 10-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях (закладах старшої або профільної школи) або ж здобуватимуть професійну освіту.

Після закінчення кожного рівня знання учнів перевірятимуть за допомогою державної підсумкової атестації. Після 4 класу це буде моніторинг, а після 9 – повноцінне зовнішнє незалежне оцінювання.

Початкова школа може мати найрізноманітніші форми: один чи кілька класів з учнями одного чи різного віку, з одним або кількома вчителями. Закон також дозволяє роботу початкової школи «в будь-якій іншій формі, яка буде найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти».

Ліцеї матимуть академічне або професійне спрямування, або ж в одному ліцеї будуть класи різних спрямувань. В академічних ліцеях учні зможуть глибоко підготуватися до вищої освіти, у професійних – здобути середню освіту і, водночас, першу професію. Освіта в них триватиме три роки замість нинішніх двох. Додатковий рік навчання зніме проблему катастрофічної нестачі часу й перевантаження старшокласників у нинішній дворічній старшій школі.

Кожен ліцей буде окремою юридичною особою і, як правило, розміститься в окремому приміщенні. Ліцеї задумані не просто як старші класи звичайної школи, а як окремі заклади. Причому, досить великі, де в кожній паралелі є принаймні по 4-5 класів, кожен зі своєю спеціалізацією. А отже, їх буде значно менше, ніж нинішніх 11-річних шкіл. Відповідно і перехід до таких ліцеїв відбуватиметься не так непомітно як зараз – випускники 9 класів складатимуть ЗНО, і за їх підсумками вступатимуть до обраних ліцеїв на конкурсних засадах.

До інших шкіл дітей зараховуватимуть без конкурсу — за винятком ситуацій, коли заяв на навчання в школі більше, ніж місць (у такому разі пріоритет надаватиметься дітям, які живуть на території обслуговування цієї школи).

Нова система запроваджуватиметься поступово, щоб не сказати дуже повільно. Початкова школа запрацює з 1 вересня 2018 року, базова — з 1 вересня 2022 і профільна – з 1 вересня 2027. Проте закон містить опцію запровадження профільного трирічного навчання й раніше – як в окремих закладах, так і по всій країні. В міністерстві освіти й науки не виключають пришвидшення реформи і введення повноцінної 12-річки вже з 1 вересня 2022-23 років.

Такий варіант можливий, якщо суспільство в перші роки реформи усвідомить її важливість, а освітня й бюджетна системи будуть цілком готові до змін.

3. Професійна освіта

Закінчивши 9 класів, діти зможуть навчатися в професійних коледжах, здобуваючи професію як одночасно зі здобуттям повної вищої освіти, так і без нього.

4. Трирічний бакалаврат і дворічна магістратура

Для отримання диплому бакалавра студенти вчитимуться не чотири, а три роки. Натомість навчання в магістратурі стане довшим і триватиме два роки, зараз — півтора. Вступ у магістратуру здійснюватиметься за підсумками ЗНО.

5. Автономія шкіл і більша свобода вчителя

Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, створювати для цього структурні підрозділи. Тобто, теоретично, може існувати заклад, що об’єднує дитсадок, початкову школу, гімназію, ліцей, університет, професійний коледж і музичну чи художню школу. Треба лише отримати відповідні ліцензії і пройти акредитацію.

Заклади освіти зможуть утворювати з іншими юридичними особами освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об’єднання.

Всі заклади освіти – від садочків до університетів – отримають значно більше свободи. Досі (з 2014 року) автономію мали лише виші.

Тепер же школи, дитсадки та інші заклади освіти всіх форм власності будуть мати самоврядні колегіальні органи – наглядові (піклувальні) та педагогічні ради, батьківські ради тощо – які прийматимуть найважливіші рішення. До складу наглядової (піклувальної) ради, якій засновник може делегувати свої повноваження, не можуть входити працівники цього закладу освіти і ті, хто в ньому навчається.

Директор школи чи дитсадка обиратиметься на 6 років конкурсною комісією у складі представників інших шкіл, місцевої влади, викладачів педагогічних вишів та громадськості. Для участі в конкурсі треба вільно володіти державною мовою і мати вищу освіту, але засновники мають право встановлювати й додаткові кваліфікаційні вимоги до кандидатів.

Директор самостійно братиме на роботу своїх заступників та інших педагогічних працівників. Освітній заклад має право оголосити конкурс на будь-яку вакансію, але головне, що призначення відбуватимуть без погодження з місцевою владою, яке потрібне зараз.

Заклади освіти та педагоги самостійно формуватимуть навчальні програми, які за поданням педагогічної ради затверджуватиме керівник закладу. Єдина вимога – їх відповідність державним стандартам освіти, прийнятим міністерством освіти й науки.

Учитель зможе вільно працювати за власною програмою і обирати форми донесення матеріалу до дітей. Водночас, міністерство розроблятиме типові програми для тих учителів, які не хочуть чи не можуть розробити власні.

Закон скасовує процедуру атестації шкіл та право місцевих управлінь освіти на їх інспектування.

Самі інспекції ліквідують, а працівники методкабінетів займатимуться замість перевірок підтримкою й допомогою закладам освіти. Перевірятиме ж ці заклади лише Державна служба якості освіти. Плановий аудит закладу, що включатиме перевірку дотримання ліцензійних умов, відбуватиметься раз на 10 років.

6. Директором можна бути не більше 12 років

Обмеження терміну перебування однієї людини на посаді керівника пошириться з вишів на всі заклади освіти. Довічних директорів шкіл більше не буде. Людина зможе обиратися на посаду директора не більше двох шестирічних термінів поспіль, а потім зможе працювати на іншій посаді в цій же школі або претендувати на директорство в іншій.

7. Більша зарплата вчителів

Посадовий оклад учителя найнижчої категорії становитиме три мінімальних зарплати. Цього рівня досягатимуть поступово, до 2023 року. Якби її запровадили негайно, такий оклад становив би 9600 гривень, а з різними надбавками вчителі заробляли б іще більше. Проте для цього треба було б знайти мінімум 87 мільярдів бюджетних гривень, що нереально.

Коли автори закону закладали цю норму, мінімальна зарплата дорівнювала прожитковому мінімуму для працездатних осіб. Однак, з 1 січня 2017 року, вже після голосування закону в першому читанні, мінімальну зарплату встановили в розмірі двох мінімумів: 3200 гривень замість 1600, тож вартість освітнього законопроекту зросла на десятки мільярдів.

Тому до другого читання освітній комітет Верховної Ради вніс до тексту поправку, замінивши три мінімальних зарплати на чотири прожиткових мінімуми (на сьогодні 6736 гривень). Однак під час розгляду закону на пленарному засіданні з подачі Юлії Тимошенко поправку провалили.

І хоча на поступове підняття зарплати дається 5 років, все одно виконати цю норму, м’яко кажучи, складно. Тож якщо закон підпише Президент, і він набуде чинності, його зарплатні норми вочевидь все одно переглянуть під час прийняття бюжету-2018. Зарплата вчителів зросте, але наскільки – сказати складно.

Зарплата науково-педагогічного працівника найнижчої кваліфікації буде принаймні на 25% більшою, ніж зарплата вчителя найнижчої категорії. Оклад працівника кожної наступної категорії має підвищуватися принаймні на 10%.

8. Добровільна сертифікація вчителів

Всі педагогічні й науково-педагогічні працівники, як і зараз, мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Ці послуги зможуть надавати різні державні, комунальні та приватні установи, а також громадські організації, які матимуть відповідну ліцензію. Вчитель сам обиратиме, де йому підвищувати кваліфікацію, це може бути й кілька різних установ, сумарний час навчання в яких має становити не менше 150 годин на 5 років.

Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.

9. Інклюзивне навчання і перепрофілювання інтернатів

Закон заохочує навчання дітей з особливими потребами, сиріт та дітей зі складних родин у звичайних школах. За заявами батьків дітей з особливими потребами школи мають створювати спеціальні класи, де такі діти могли б навчатися. Якщо це необхідно, діти з особливими потребами можуть іти в школу пізніше й навчатися довше.

Дітям з вадами слуху створять умови для навчання мовою жестів.

До 31 грудня 2021 року всі школи-інтернати мають стати або звичайними школами, дитсадками чи іншими закладами освіти, доступними для всіх дітей, або дитячими будинками в системі мінсоцполітики. Рішення про долю кожного інтернату прийматимуть обласні та Київська міська ради.

10. Освітні округи

Різні заклади освіти в межах певної території (включно з закладами позашкільної освіти, культури, фізкультури) становитимуть єдиний освітній округ, своєрідним центром якого стане опорна школа, зручно розташована для підвозу дітей з інших населених пунктів і забезпечена кваліфікованими кадрами та сучасним обладнанням.

11. Українська мова

Освітній процес в усіх закладах освіти відбуватиметься українською мовою. Представники національних меншин мають право навчатися в окремих групах дитсадків та класах початкової школи, в яких, крім української, буде використовуватися в освітньому процесі мова відповідної меншини.

Починаючи з 5 класу, вся освіта відбуватиметься українською мовою, винятки можливі лише для представників корінних народів (перш за все кримських татар), які можуть зберігати двомовне навчання до закінчення старшої школи.

Для першокласників така система запрацює з 1 вересня 2018 року, а для тих, хто почав учитися в школах з мовою національних меншин раніше, — з 1 вересня 2020 року, причому впродовж цих трьох років у школах з навчанням мовами меншин буде поступово збільшуватися кількість предметів, що викладаються українською.

Вивчення української мови стає обов’язковим в усіх закладах освіти (включаючи виші, в багатьох із яких таке викладання припинили на підставі закону «Про вищу освіту»).

У закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами — державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Варто відзначити, що серед 24 мов ЄС є і мови деяких нацменшин України – румунська, угорська, польська, болгарська, словацька тощо.

Російська ж мова до мов ЄС не належить, тому навіть окремі предмети чи дисципліни (окрім, власне, курсу російської мови) не зможуть викладатися російською ні в базовій чи профільній школі, ні у музичних або художніх школах, ні в університетах чи професійних коледжах.

Мовна стаття закону, остаточну редакцію якої сформулювала робоча група з представників різних фракцій, міністерства освіти та експертів в день голосування за закон, вже викликали негативну реакцію Москви, Будапешта та Бухареста, однак формально ні ворогам, ні партнерам України нема до чого причепитися – норми цієї статті чітко відповідають як нашій Конституції, так і міжнародним договорам, ратифікованим Україною.

А рівень захисту прав меншин у новому законі все одно значно вищий, ніж рівень захисту українців у тій же Румунії чи Угорщині, не кажучи вже про Росію.

12. Інформаційна прозорість

Кожен заклад освіти зобов’язаний розмістити у відкритому доступі на своєму сайті (чи сайті засновника) всю важливу інформацію про свою діяльність.

До такої інформації закон, зокрема, відносить статут, ліцензії, сертифікати про інституційну акредитацію та акредитацію програм, структуру та органи управління закладу, кадровий склад, освітні програми, мови освітнього процесу, вакансії й конкурси, матеріально-технічне забезпечення, наявність гуртожитків, місць у них та розмір оплати за проживання, результати моніторингу якості, річний звіт, правила прийому, умови доступності для осіб з особливими потребами, розмір плати за навчання, перелік і вартість додаткових послуг тощо.

Обов’язково має оприлюднюватися кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

13. Академічна доброчесність

Закон зобов’язує учасників освітнього процесу дотримуватися академічної доброчесності.

Порушеннями академічної доброчесності вважаються плагіат, самоплагіат (коли людина видає свої старі наукові результати за нові), фабрикація чи фальсифікація даних, списування, обман, хабарництво та необ’єктивне оцінювання.

Порушнику доброчесності загрожує відмова у присудженні наукового ступеня чи звання, позбавлення вже присуджених ступенів, звань, кваліфікаційних категорій, позбавлення права обіймати певні посади. Учнів і студентів за порушення доброчесності можуть направити на перескладання іспиту, контрольної тощо, повторне проходження курсу, позбавити стипендії чи пільг або відрахувати з навчального закладу.

14. Більше джерел фінансування

Держава, як і зараз, виділятиме місцевим бюджетам субвенцію на загальну середню освіту, в тому числі й на здобуття середньої освіти в професійно-технічних закладах. Професійну складову цих закладів фінансуватимуть переважно регіональні бюджети.

Держава фінансуватиме навчання на бюджетних місцях у вишах та підготовку фахівців дефіцитних робітничих професій в системі профтехосвіти.

Місцева влада й органи самоврядування мають створити належні умови для роботи закладів освіти, у т.ч. забезпечити їх приміщеннями та організувати підвезення дітей із сусідніх сіл до опорних шкіл.

Дошкільна і позашкільна освіта фінансуватиметься переважно з місцевих бюджетів, які завдяки децентралізації за три роки зросли більш ніж удвічі. При цьому дитсадки, а також приватні школи, які обґрунтують вартість навчання, отримають додаткові гроші на кожну дитину з держбюджету.

Загалом же кожен заклад освіти матиме право отримувати гроші з бюджетів різних рівнів, а також із будь-яких джерел, не заборонених законом. Освітні заклади матимуть право отримувати добровільні пожертви, гранти, дивіденди, допомогу від батьків, приватних партнерів тощо, надавати платні послуги, продавати вироблену в майстернях чи виробничих підрозділах продукцію тощо. Кошти кожен заклад зможе вільно витрачати на свою статутну діяльність, а тимчасово вільні гроші зможе розміщувати в державних банках.

15.Щоб закон запрацював повною мірою, потрібно ухвалити ще багато документів

Закон «Про освіту» — базовий документ, який містить посилання на інші закони (з яких прийнято лише закон «Про вищу освіту») та підзаконні акти.

Щоб реформа запрацювала на повну силу, необхідно чимшвидше ухвалити закони про середню освіту, про професійну освіту, зміни до Податкового та Митного Кодексів, що зменшать податковий тягар із закладів освіти та інші акти, а також утворити чи реорганізувати органи управління, передбачені новим освітнім законодавством.

Отже, ухвалення нового закону про освіту – далеко не останній, але визначальний крок на шляху освітньої реформи, який визначає її головний зміст і спрямованість. У будь-якому разі на освіту чекають зміни, результати яких зможемо оцінити лише з роками.

Нові стандарти освіти в Україні: що змінить реформа

Верховна Рада 5 вересня ухвалила проект закону про освіту. Відтепер в Україні навчатимуть не за «фабричним» методом, а за компетентнісним.

«Очікуваними результатами прийняття Закону України «Про освіту» є створення системи освіти нового покоління, що забезпечить умови для здобуття освіти всіма категоріями населення України, ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини та сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості», — прописано у пояснювальній записці.

Сайт «24» дослідив основні реформаторські кроки.

Зміни у навчальному процесі

12 років навчання

Школа буде трирівнева: початкова – 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта – 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року. Відтак і школа стане профільною, учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. І зникне необхідність «зубріння» предметів, які в професійній діяльності людині не знадобляться.


З 2018 року діти здобуватимуть середню освіту 12 років

Компетентності на додачу до знань

Закон прописав 10 компетентностей для школярів. Це те, чим в процесі навчання має оволодіти учень: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

Оцінювання знань

Державна підсумкова атестація буде введена для рівня базової середньої освіти. Учні молодшої школи також будуть тестуватися, але з моніторинговою метою.

Форми здобуття освіти

Їх відтепер буде три: формальна (офіційне підвищення рівня освіти), неформальна (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальна (самоосвіта).

Мова навчання

У навчальних закладах відтепер викладатимуть виключно українською мовою. Учням і студентам національних меншин і корінних народів гарантується право на навчання рідною мовою. А для його реалізації створюватимуться окремі класи.

Інклюзивна освіта

Закон зобов’яже навчальні заклади створювати класи для учнів з особливими потребами, якщо виникне така необхідність, наприклад, на звернення батьків.

Зміни в управлінні навчальними закладами

Збільшення зарплат вчителям

«Мінімалка» для викладачів складе три мінімальні зарплати. Виплати збільшать до 6,5 тисяч гривень. Натомість для вчителів запроваджується добровільна сертифікація. А у випадку її успішного проходження — 20% надбавки до зарплати.

Автономія шкіл

Ухвалювати навчальні плани тепер буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме міністерство.

Уроки проводитимуть у формі гри, щоб учитель був частиною команди, а не «правителем».

Звіт про гроші

Кожна школа буде зобов’язана звітувати про свою фінансову діяльність на сайті. Щоб громадськість в особі батьків та меценатів, зокрема, знала і могла контролювати, скільки і звідки надходять гроші та куди витрачаються.

Інспекція шкіл

Перевіряти навчальні заклади тепер буде Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як це було досі.

«Вибори» директора

Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, куди увійдуть директори державних та приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.

Дитячі садки

Так само, як і приватні школи, дитячі садки відтепер працюватимуть за принципом «гроші ходять за дитиною». Щоб отримати гроші з бюджету на кожну дитину, заклад має обґрунтувати встановлену ним вартість навчання. При цьому закон передбачає обов’язкове охоплення дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку.

Фінансування освіти

Проектом Закону передбачається, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі, не меншому 7% валового внутрішнього продукту (у попередньому законі про освіту було 10%).

Основні пункти витрат на освіту: збільшення заробітної плати вчителям; запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти (додатково до вже діючого зовнішнього оцінювання знань по завершенню повної загальної середньої освіти); безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які навчаються не за місцем проживання.

За підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. А бюджет всієї освіти, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, – 160 млрд гривень. Тому сертифікація освітян та впровадження підсумкової атестації у середній школі проводитиметься не одномоментно, наголосила міністр.

Окремі експерти також висловлюють сумніви щодо спроможності місцевих громад профінансувати заклади освіти у повній мірі. Та все ж старт реформуванню «совкової» освіти в Україні дано.

Освітня реформа: як зміниться навчання

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

Більше грошей вчителям, менше перевірок, платні уроки і 12 років у школі — що зміниться у навчанні після ухвалення нового закону «Про освіту».

«Сьогодні ми де-факто з вами у «великій розтяжці». Одна нога у нас ще в радянській епосі, інша в ХХІ сторіччі. І тому цей закон буде визначати, яку генерацію сьогодні ми з вами будемо готувати», — заявив доповідач закону, депутат від БПП, Олександр Співаковський.

Його заклик у Раді почули. Після цілого дня дискусій 255 голосами «за» Рада ухвалила документ.

Новий закон, який Міносвіти, депутати і експерти готували майже три роки, замінить старий, який діяв ще з 1991 року.

Відтепер щороку на освіту виділятимуть не менше 7% ВВП. У 2016 цей показник становив близько 5%.

ВВС Україна розбиралась, що буде з освітою в Україні після ухвалення цього закону.

Одна з основних змін — це повернення до 12-річної освіти.

Діти, які підуть у перший клас у наступному навчальному році, закінчать дванадцятирічну школу у 2030 році.

У 1999 році Україна вже переходила на 12-річну школу. За міністра освіти Дмитра Табачника у 2010 році Рада повернула 11-річку.

У Міносвіти пояснювали, що нові методики викладання неможливо «упхнути» у 11 років навчання. Саме тому необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу.

«На території Європи дворічна старша школа залишилася тільки в трьох державах: в Росії, Україні та Білорусі. Усі провідні країни світу мають трирічну, а деякі й чотирирічну старшу профільну школу», — говорила міністр освіти.

З 12-річною школою погоджувались не всі парламентарі.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявляв, що у 18 років півкласу дівчат будуть вагітними.

Його колега по фракції Ігор Попов закликав не робити зі школи шлюбну агенцію і дати «змогу дітям продовжити професійне навчання після 11 років у школі».

До їхньої критики парламентарі не дослухалися. 12-річну школу ухвалили.

Таким чином, повна загальна середня освіта матиме три рівні освіти:

  • початкова освіта — чотири роки;
  • базова середня освіта — п’ять років;
  • профільна середня освіта — три роки.

До школи діти ітимуть, як правило, з шести років. Хоча діти з особливими потребами зможуть починати вчитися й з іншого віку.

При цьому, наголошували у МОН, загальна тривалість навчання — разом із отриманням вищої освіти — не зміниться.

За словами міністра Гриневич, нова українська школа дозволить згодом перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей.

Шкільна автономія і менше перевірок

Зараз освітні програми для всіх шкіл уніфіковані і їх зверху спускає Міносвіти.

Відтепер школи зможуть розробляти їх самі. Проте перевірятиме їх все одно держава.

Класно-урочна система при цьому залишається, але у якій формі буде проходити урок, може обирати і школа, і вчитель.

Навчальні заклади звітуватимуть про всі гроші, які отримуватимуть.

Крім того місцева влада більше не перевірятиме школи, як це є зараз.

Ба більше, у законі немає прямої норми про існування обласних, районних відділів освіти.

«Місцева влада має вирішити, ліквідувати їх чи залишити», — каже пан Олександр Співаковський, який прогнозує, що відтепер заклади освіти перевірятимуть менше.

Раз на 10 років буде одна велика перевірка, яка називатиметься «Інституційний аудит».

Навчання вчителів

Кожен вчитель має вчитися не менше 150 годин упродовж 5 років. Де саме, обиратиме він самостійно.

Зараз це можна робити лише в інститутах післядипломної освіти, які, як визнають у МОН, «не завжди є зразком прогресивності».

За платні курси має платити держава або місцеві органи влади.

«Закон дозволяє різні форми підвищення кваліфікації та створює умови для справжньої вчительської автономії — щоб вчитель міг вчити, а не лише думати про звіти і папірці», — розповідала радник міністра освіти Іванна Коберник.

У вчителів також будуть свої «екзамени» під назвою «зовнішня незалежна сертифікація». За це їм обіцяють 20% надбавки до заробітної плати.

У Міносвіти сподіваються, що це стимулюватиме їх вивчати нові методики. Проте, щоб сертифікація почалася, потрібно ще виписати процедури.

Чи знайдуться гроші?

У Раді довго сперечались про підвищення зарплат для вчителів.

Автори закону пропонували за п’ять років підняти платню до приблизно 6 тис. грн, прив’язуючи її до чотирьох прожиткових мінімумів.

Зрештою проголосували за підвищення «до трьох мінімальних зарплат», а це 9600 грн.

Мінфін і раніше критикував підвищення до 6 тис. грн. Тому залишається питання, чи знайдуться ці гроші.

Міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що на таке підвищення в цілому потрібно 120 млрд гривень, а у 2018 році — 3 млрд грн.

Платні уроки

У школах легалізували платні уроки. Державні і комунальні навчальні заклади отримали право надавати платні освітні та інші послуги. Їх перелік затверджує Кабмін.

Як пояснюють автори проекту, є стандарти освіти, які надаються за державні кошти, все інше може запроваджуватись на розсуд школи.

«Наприклад, це може бути урок хореографії, на який школа запросила знаного майстра», — зазначив депутат Співаковський.

Такі уроки існували у школах і раніше, проте зараз це прописали у законі.

Різна освіта

Закон передбачає три форми здобуття освіти:

  • формальна освіта — офіційна,
  • неформальна — тренінги, гуртки, курси
  • інформальна — самоосвіта.

Таким чином держава визнає, що така освіта може існувати, а її результати можуть визнати. Правда, для цього ще мають розписати процедури.

«Закон дає коридор для самоосвіти та тренінгів. Ви можете займатися самоосвітою, а потім прийти і показати результати», — каже пан Співаковський.

Можливим стає спільне фінансування установ освіти. Закон передбачає державно-приватне партнерство у сфері освіти на підставі договорів.

Це означає, що компанії можуть встановлювати свою освітню базу у навчальних закладах.

«Це відбувається і зараз, але нелегально. Компанія приходить в університет і каже: ми розгортаємо тут технічну базу, давайте у навчальних планах пропишемо години і разом будемо готувати студентів. Тоді вже контролюючі органи не будуть запитувати, що у вас робить цей 3D-принтер, чому ця компанія розмістила його тут і використовує вашу територію», — пояснює депутат Співаковський.

Права дітей

Автори закону вперше створили систему гарантування права на освіту для осіб з особливими потребами. Приміщення закладів освіти мають повністю відповідати вимогам доступності, йдеться у законі.

У разі потреби у навчальних закладах мають обов’язково створити інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Документ увів посаду освітнього омбудсмена, який має розглядати скарги на порушення права на освіту.

«До депутатів часто звертаються батьки дітей, чиї права порушуються несправедливим оцінюванням, несправедливим ставленням, а механізму захисту прав немає», — заявив депутат від «Батьківщини» Юрій Одарченко, обґрунтовуючи необхідність такої посади.

Омбудсмен матиме право звертатися до органів влади та правоохоронців, якщо чиїсь права на освіту порушуватимуть.

Без російських шкіл, але з російськими класами

Найбільші суперечки викликала 7 стаття про мову навчання.

Мовою освіти є державна мова, йдеться законі. З цим безумовно погоджувалися всі.

Сперечалися депутати через формулювання про мову навчання дітей нацменшин і корінних народів.

Комітет ВР пропонував надати їм право вчитися рідними для них мовами у дитсадках, початковій і середній школі, поступово збільшуючи кількість предметів українською.

«Коли дитина росте в угорському, румуномовному середовищі, вона не може всі предмети відразу вчити українською», — пояснювала міністр Гриневич.

З цим не погоджувалася частина депутатів. «Викладання має бути виключно українською державною мовою», — наполягав депутат від «Радикальної партії Олега Ляшка» Ігор Мосійчук.

Цю правку розглядали на спеціальній нараді фракцій і озвучили вже перед самим голосуванням — національним меншинам дали право вчитися їхніми мовами поряд з українською у дитсадках і 1-4 класах, а корінним народам ще і у середній школі у окремих класах (групах).

«Понять кримськотатарська, чи російська, болгарська школи більше не існує. Тобто будуть українські школи з російськими класами з першого по четвертий. Школи з кримськотатарськими можна з 1 до 11», — каже депутат Костянтин Усов, який входив до групи, що склала компромісне формулювання і оголосив його у Раді.

Проблема тільки в тому, що поняття «корінні народи» у законодавстві не виписано.

Як розповів голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, законопроект «Про корінні народи», можливо, розглянуть у вересні.

Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

У МОН кажуть, що з цього документу реформа освіти тільки починається.

Далі Верховна Рада має розглянути закони «Про загальну середню освіту», «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», та зміни до закону «Про вищу освіту».

«У нової школи має бути інший зміст, інші методики навчання. Це не може бути авторитарний стиль, до якого звикла пострадянська школа: вчитель розказує, а діти мають відтворити почуте», — говорить міністр Лілія Гриневич.

Это интересно:

  • ГМелеуз суд Мелеузовский районный суд Республики Башкортостан Декрет ВЦИК «О народном суде РСФСР» от 30 ноября 1918 года и Положение о народном суде РСФСР от 21 октября 1920 года закрепили действие в пределах РСФСР единого Народного Суда и порядок утверждения Народными Комиссариатами Юстиции числа […]
  • Правило кратности Признаки делимости натуральных чисел на 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 25 и разрядную единицу Для упрощения деления натуральных чисел были выведены правила деления на числа первого десятка и числа 11, 25, которые объединены в раздел признаков делимости натуральных чисел. Ниже приводятся […]
  • Закон об эцп 63-фз Федеральный закон от 6 апреля 2011 г. N 63-ФЗ "Об электронной подписи" (с изменениями и дополнениями) Федеральный закон от 6 апреля 2011 г. N 63-ФЗ"Об электронной подписи" С изменениями и дополнениями от: 1 июля 2011 г., 10 июля 2012 г., 5 апреля, 2 июля 2013 г., 12 марта, 28 июня 2014 […]
  • Правила пользования системами канализации в рф Правила пользования системами канализации в рф ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ от 12 февраля 1999 года N 167 Об утверждении Правил пользования системами коммунального водоснабжения и канализации в Российской Федерации (с изменениями на 14 октября 2015 […]
  • Закон о подоходном налоге пмр Закон Приднестровской Молдавской Республики «О внесении изменений и дополнений в Закон Приднестровской Молдавской Республики «О подоходном налоге с физических лиц» Принят Верховным Советом Приднестровской Молдавской Республики 27 декабря 2017 года Статья 1. Внести в Закон Приднестровской […]
  • Приказу минздравсоцразвития рф 831н от 28092010 Приказ Министерства здравоохранения и социального развития Российской Федерации (Минздравсоцразвития России) от 28 сентября 2010 г. N 831н г. Москва "Об утверждении единого образца Медицинской справки о допуске к управлению транспортными средствами" Комментарии Российской […]
  • Ст 35 закона об электроэнергетике Федеральный закон от 26 марта 2003 г. N 35-ФЗ "Об электроэнергетике" (с изменениями и дополнениями) Федеральный закон от 26 марта 2003 г. N 35-ФЗ"Об электроэнергетике" С изменениями и дополнениями от: 22 августа, 30 декабря 2004 г., 18 декабря 2006 г., 4 ноября 2007 г., 14 июля, 25 […]
  • Приказ уфмс от 08122014 Приказ фмс 640 от 08122014 форма уведомления Внести изменения в приказ ФМС России от 28 июня 2010 г. N 147 «О формах и порядке уведомления Федеральной миграционной службы об осуществлении иностранными гражданами трудовой деятельности на территории Российской Федерации» (с изменениями, […]
Все права защищены. 2018